1.2.1. Резолюція 1540 Ради Безпеки ООН від 28 квітня 2004 року
Резолюція 1540 РБ ООН, яка є юридично обов'язковим документом для держав-членів ООН, своїм пунктом 1 зобов'язала усі держави-члени утримуватися від надання будь-якої допомоги недержавним суб'єктам, які намагаються розробляти, здобувати, виробляти, володіти, перевозити, передавати або застосовувати ЗМЗ (ядерну, хімічну або біологічну) і засоби її доставки. Пункт 2 резолюції містить вимогу ухвалення та ефективного застосування членами ООН законів, які забороняють будь-якому недержавному суб'єкту здійснювати перелічені у пункті 1 види діяльності, особливо з терористичними цілями, а також надавати допомогу, включаючи фінансування, для здійснення таких видів діяльності. У пункті 3 документу сформульовано вимоги до усіх держав-членів щодо вжиття ефективних заходів з метою встановлення національного контролю задля запобігання розповсюдженню ЗМЗ, а також засобів її доставки, серед яких у підпункті d) перелічені заходи зі встановлення ефективного контролю на національному рівні за експортом і транскордонним переміщенням відповідних товарів.
Багатосторонні режими експортного контролю, стали неформальним складником міжнародної системи експортного контролю, режимів нерозповсюдження ЗМЗ, а їх важлива роль у відповідних зусиллях світового співтовариства, як на міжнародному, так і національному рівнях, підкреслюється посиланнями на ці режими у юридично обов'язковому міжнародному документі, яким є Резолюція 1540 РБ ООН (див. преамбулу та примітку до преамбули згаданого документу).