1.2.3 Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення та застосування хімічної зброї та про її знищення (Конвенція про заборону хімічної зброї, КЗХЗ)
         (набула чинності у квітні 1997 року)
     КЗХЗ є першим юридично обов'язковим багатостороннім договором, метою якого є ліквідація цілої категорії ЗМЗ упродовж встановленого проміжку часу. Конвенція була відкрита для підписання у січні 1993 року і набула чинності у квітні 1997 року. Конвенція забороняє державам - учасницям розробку, виробництво, придбання, накопичення, утримання, передачу або застосування хімічної зброї.
     Станом на серпень 2019 р. 193 держави-члени ООН є учасницями конвенції, ще одна держава (Ізраїль) підписала, але не ратифікувала її, і лише три держави – Єгипет, Північна Корея та Південний Судан ні підписали, ні ратифікували цю конвенцію.
     КЗХЗ забороняє:
     •    розробку, виробництво, придбання, накопичення або зберігання хімічної зброї;
     •    прямі або непрямі передачі хімічної зброї;
     •    застосування або підготовку до військового застосування хімічної зброї;
     •    надання допомоги у діяльності, забороненої конвенцією, сприяння іншим державам або їх спонукання до діяльності, забороненої КЗХЗ;
     •    використання засобів протидії масовим заворушенням як "засобів ведення" війни.
     Відповідно до КЗХЗ кожна держава-учасниця упродовж 30 днів з дати набуття чинності конвенції для цієї держави зобовʼязана надати письмову декларацію, в якій вказуються наявні у неї запаси хімічної зброї, установки з виробництва хімічної зброї, відповідні хімічні промислові установки, а також іншу повʼязану з хімічною зброєю інформацію.
     У КЗХЗ у вигляді Додатків представлені три списки хімікатів, на основі яких робляться висновки щодо необхідності декларувати виготовлення, зберігання, використання та/або передачу таких хімікатів.
     Хімікати, які історично застосовувалися як зброя, увійшли до Списку 1. Вони становлять «високий ризик» з точки зору КЗХЗ і майже не використовуються у мирних цілях.. Держави-члени можуть володіти тільки невеликими кількостями цих хімікатів виключно для досліджень, медичних і фармацевтичних цілей або для оборони.
     Хімікати, включені до Списку 2, в основному являють собою прекурсори, але самі по собі є токсичними речовинами, що також дає можливість застосовувати їх як хімічну зброю. З точки зору КЗХЗ, ці хімікати становлять «суттєвий ризик» і не виробляються у великих кількостях у мирних цілях.
     Хімікати, які віднесені до Списку 3, є прекурсорами для хімікатів зі списків 1 та 2, і можуть вироблятися у великих кількостях у цілях, які не підпадають під дію КЗХЗ. Деякі з хімікатів цього списку також можуть бути застосовані як хімічна зброя.
     Зазначені списки відрізняються за ступенем небезпеки хімікатів, включених до них. Від цього залежить рівень контролю, частота інспекцій для верифікації заявлених видів діяльності тощо.
     КЗХЗ визначає категорії хімічної зброї на основі категоризації хімікатів, а саме:
     Категорія 1 включає хімічну зброю на основі хімікатів Списку 1;
     Категорія 2 включає в себе хімічну зброю на основі усіх інших хімікатів крім тих, що увійшли до Списку 1, а також частини та компоненти такої хімічної зброї;
     Категорія 3 включає не споряджені боєприпаси та детонатори.
     КЗХЗ встановлює три типи заходів на місці, результатом виконання яких має стати встановлення факту того, що держава-учасниця конвенції виконує (або порушує) вимоги КЗХЗ. Цими заходами є регулярні інспекції та інспекції на запит (challenge inspections), дослідження про застосування хімічної зброї.
     Інспекції на запит, які виконуються відповідно до КЗХЗ, являють собою екстраординарний випадок у міжнародному праві. Згідно з встановленою процедурою, будь-яка держава-учасниця, яка має сумніви щодо дотримання вимог КЗХЗ іншою державою-учасницею, може направити офіційний обґрунтований запит на проведення інспекції на певному об'єкті. За цією процедурою держава-учасниця, об'єкт якої буде перевірятися, не має права на відмову від інспекції.
     Для реалізації положень КЗХЗ, спрямованої на досягнення миру без хімічної зброї та без загрози її застосування, в якому хімія використовується для цілей миру, прогресу та процвітання, 27 квітня 1997 р. було створено Організацію із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ). У рамках своєї місії ОЗХЗ сприяє заходам із забезпечення контролю за дотриманням заборони застосування хімічної зброї, надає допомогу державам-членам у ліквідації запасів хімічної зброї, виконує заходи задля нерозповсюдження хімічної зброї та захисту від неї. ОЗХЗ та її держави-члени співпрацюють з державами, які не є учасницями ОЗХЗ з метою демонстрації цінності Конвенції та її ролі у забезпеченні миру та безпеки на регіональному та міжнародному рівнях.