Глава 6. Просвітницька діяльність з промисловими та науковими організаціями у сфері експортного контролю
Просвітницька діяльність має, без перебільшення, вагоме значення для становлення та удосконалення вже набутих навичок й умінь в кожному осередку людської діяльності. Форми передавання й отримання знань можуть різнитися за способами, формами, видами та залежать від напрямку освітнього процесу у формальній або неформальній сфері.
Просвітницька робота передбачає підвищення рівня освіченості громадян, їх професійної свідомості, кваліфікації та, безперечно, підготовку нового покоління спеціалістів. Це забезпечується шляхом організації різноманітних навчань та практикумів, що мають на меті підвищення рівня спеціалізації, ділової активності, компетентності, відповідальності, сприяють встановленню взаємовигідних зв’язків з іншими організаціями та установами, розширюють можливості в отриманні й засвоєнні знань у обраній сфері.
Визначальною характеристикою неформальної освіти є те, що вона є доповненням до формальної освіти, є доступною для будь-якої вікової категорії громадян, може бути короткотривалою та організовується здебільшого у вигляді курсів, майстер-класів або семінарів.
Сфера експортного контролю не є виключенням для просвітницької діяльності, однак має свої особливості, що зумовлені специфікою її функціонування і тому особливістю організації навчально-просвітницьких заходів.
Так, безперечно, знання в сфері експортного контролю є необхідними для фахівців різних профілів та напрямків, які мають відношення до питань міжнародних передач товарів (брокерської діяльності), технологій та послуг військового призначення та подвійного використання.
Підготовка досвідчених спеціалістів є невід’ємною складовою державної системи експортного контролю України, високий рівень та якість підготовки яких є гарантією виконання Україною усіх міжнародно визнаних зобов’язань, цивілізованого дотримання правил світового ринку передач контрольованих товарів й недопущення незаконних операцій з такими товарами.
Як зазначалося, навчально-просвітницькі заходи у сфері експортного контролю мають свою специфіку й у тому числі, що стосується об’єктів освітнього процесу. Це, перш за все, суб’єкти здійснення міжнародних передач товарів, які займаються або прагнуть займатися підприємницькою або брокерською діяльністю.
Відповідно до п. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання є:
- господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Серед інших об’єктів є науково-академічні установи, які можуть долучатися (за необхідності) до проведення необхідних досліджень у сфері експортного контролю (наприклад, ідентифікації деяких товарів), а також беруть участь в передачі вузькопрофільних знань іншим зацікавленим споживачам під час навчального неформального освітнього процесу.
Для першої категорії (суб’єкти господорювання) необхідність засвоєння галузевих знань у сфері експортного контролю, зокрема нормативно-правових актів та інших встановлених чинних законодавством вимог, якими визначаються базові інструменти й процедури у галузі експортного контролю, є обов’язковою умовою при намірі запровадження господарювання та здійснення передач контрольованих товарів.
Це стосується як початкового етапу, пов’язаного з реєстрацією підприємств в Держекспортконтролі, так і в усіх наступних, що мають місце під час підготовки та виконання зовнішньоекономічних угод.
Так, керівництву та персоналу підприємства необхідно розуміти, що експортний контроль обов’язковий та є елементом відповідального ставлення персоналу до проблем безпеки та нерозповсюдження ЗМЗ. Співробітники компанії повинні усвідомлювати, що експортний контроль не тільки сприяє збереженню позитивного іміджу підприємства на зовнішньоекономічних ринках, а й мотивує до довгострокових інвестицій та довіри у їхню компанію.
Керівник підприємства повинен бути обізнаним у необхідності належного виконання вимог законодавства з експортного контролю, що убезпечує підприємство від санкцій та може загрожувати його справі й псувати імідж надійного партнера загалом. У зв’язку з цим, кожному керівнику, суб’єкту господарювання, який має намір здійснювати міжнародні передачі контрольованих товарів, необхідно знати вимоги нормативно-правових положень з експортного контролю, джерела отримання такої інформації, відслідковувати зміни в законодавстві та інших процедурних аспектах проблематики експортного контролю.
Першим кроком практичного входження у «царину» експортного контролю є реєстрація підприємства в Держекспортконтролі, що серед іншого полягає у необхідності проведення достовірної класифікації товарів підприємства з наступним віднесенням їх до товарів, відносно яких можуть застосовуватись процедури державного експортного контролю.
Примітка
Згідно зі ст. 12 Закону України 549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» обов'язком суб'єкта підприємницької діяльності є проведення попередньої ідентифікації товарів, а також здійснення необхідних заходів, пов'язаних з отриманням дозвільних документів на здійснення міжнародних передач таких товарів або висновків на їх вивезення з України без дозвільних документів.
Варто вказати і на те, що до реєстраційний етап також зобов’язує керівництво та персонал компанії з’ясовувати та опрацьовувати інші важливі питання, зокрема щодо визначення реальних потреб й можливостей провадження зовнішньоекономічної діяльності, визначення наявних торгівельних обмежень відносно держав, з якими планується співробітництво, готовності до підготовки й подання документів для реєстрації в Держекспортконтролі тощо.
В даному контексті, особливої уваги суб’єктів міжнародних передач заслуговує питання щодо створення та підтримки функціонування системи внутрішньофірмового контролю, яка покликана забезпечити неухильне виконання процедур експортного контролю на підприємстві протягом усіх етапів здійснення міжнародних передач товарів.
Створена система повинна містити чіткі й прозорі правила, у т.ч. враховувати комерційні пріоритети підприємства, вимоги зовнішньоекономічної діяльності з «чутливими» товарами та забезпечувати контроль за виконанням вимог законодавчих та нормативно-правових актів у галузі експортного контролю.
Складовою системи має бути організація навчання фахівців підприємства щодо основних процедур експортного контролю з метою забезпечення виконання встановлених вимог та постійного відслідковування змін й доповнень у нормативно-правових актах цієї сфери.
В свою чергу, законодавцем передбачено сприяння зі сторони Держекспортконтролю, що передбачає допомогу підприємствам у створенні таких систем та надання відповідних інформаційно - методичних роз’яснень.
Примітка
Статтею 14 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» передбачається, що суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів створює систему внутрішньофірмового експортного контролю згідно з рекомендаціями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який сприяє створенню такої системи і надає цьому суб'єкту інформаційно-методичну допомогу.
Слід підкреслити, що створення підприємством системи внутрішньофірмового експортного контролю, є вигідним для підприємства. Такий «зиск» обумовлений суттєвими економічними перевагами, що можуть бути отримані підприємством. Зокрема, це стосується права використання «спрощених» процедур експортного контролю за рахунок оформлення генеральних чи відкритих дозвільних документів Держекспортконтролю (замість відповідних разових документів), що значно зменшує поточні витрати коштів та часу. Також завдяки цьому підприємство має змогу проводити більш ефективну маркетингову політику з розширення зовнішніх ринків збуту «чутливих» товарів.
Якщо підприємство не має СВФЕК, воно повинне отримувати виключно разові дозвільні документи на кожну міжнародну передачу “чутливих” товарів відповідно до укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту), а термін дії таких документів обмежений тільки одним роком.
Якщо підприємство має СВФЕК, воно має право отримувати генеральні та відкриті дозвільні документи на необмежену кількість міжнародних передач “чутливих” товарів не маючи укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент отримання таких документів, а термін дії цих документів може бути до трьох років.
Зазначимо також про деякі завдання, які повинні покладатися на внутрішньофірмову службу експортного контролю, серед них:
▪ навчання працівників підприємства, що займаються питаннями зовнішньоекономічної діяльності;
▪ здійснення на підприємстві процедур аналізу зовнішньоекономічних операцій та визначення їх відповідності вимогам експортного контролю;
▪ забезпечення виконання правил та процедур експортного контролю під час здійснення підприємством діяльності, пов’язаної з участю в міжнародних виставках, конференціях і семінарах;
▪ перевірка замовників продукції підприємства щодо встановлення ризиків її використання не за призначенням;
▪ негайне сповіщення Держекспортконтролю та інших державних органів щодо виявлених порушень законодавства у галузі експортного контролю замовниками чи іншими учасниками операцій з міжнародних передач товарів тощо.
У зв’язку з тим, що законодавчі та нормативні акти в галузі експортного контролю регулярно переглядаються, виходячи з вимог національної безпеки та міжнародних зобов’язань України, фахівці підприємства, які мають відношення до операцій, пов’язаних з міжнародними передачами товарів та контролем за їх здійсненням, повинні проходити регулярну перепідготовку. Надзвичайно важливим під час проведення підготовки (перепідготовки) є ознайомлення з проблематикою контролю за невідчутними передачами технологій по відношенню до тих співробітників, які беруть участь у міжнародних зустрічах чи обговореннях.
З огляду на зазначене, суб’єкт господарювання, крім індивідуального засвоєння необхідного матеріалу, потребує отримання поглиблених профільних знань, які можуть набуватися завдяки участі в нарадах, засіданнях, навчаннях, семінарах, круглих столах.
Для суб’єктів господарювання та організацій наукової сфери зазначена можливість реалізується через організовані заходи Держекспортконтролю, інституту Громадської Ради при Держекспортконтролі (далі – Громадська Рада) та неурядові організації, серед яких є НТЦ експорту та імпорту спеціальних технологій, техніки та матеріалів (далі – НТЦ).
На сьогодні, серед пріоритетів в діяльності Громадської Ради важливе місце відведено сприянню громадянам в забезпеченні участі в управлінні державними справами, пов'язаними з питаннями експортного контролю, а також доведення до Держекспортконтролю громадської думки з метою її врахування під час реалізації державної політики у сфері експортного контролю.
Інформацію щодо діяльності Громадської Ради при Держекспортконтролі дивись на веб-сайті http://www.dsecu.gov.ua.
В практичній площині вказані пріоритети реалізуються у формі розгляду й узагальненні пропозицій та інших питань, що мають важливе суспільне значення для розвитку галузі державного експортного контролю, а також організації, у взаємодії з Держекспортконтролем, публічних заходів для обговорення актуальних питань цієї сфери.
Заходи, що проводяться Держекспортконтролем та Громадською Радою, сприяють розширенню кругозору підприємців, підвищенню рівня їх ділової активності, спонукають до зацікавленості у використанні додаткової (спеціалізованої) літератури у сфері експортного контролю та формують нові як інформаційні, так і комерційні потреби.
Одним із прикладів конструктивної ролі Громадської ради в процесах, що мають відношення до реформування системи експортного контролю України, є діяльність навколо обговорення Закону України № 2561-VI від 23.09.2010 «Про внесення змін до Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».
Зверніть увагу!
На веб-сайті Держекспортконтролю розміщено текст цього Закону «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» та стислий коментар до його основних положень із внесеними змінами.
На стадії підготовки та обговорення проекту змін до зазначеного Закону України члени Громадської ради брали активну участь, а пропозиції громадськості були враховані під час підготовки остаточного змісту змін до нього.
Крім того, громадськість широко залучалася до обговорення низки інших нормативно-правових актів у сфері експортного контролю, а саме таких проектів постанов КМУ як: «Про внесення змін у Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного експортного контролю за виконанням зобов’язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю», «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 28.01.2004 № 86» та «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807».
Водночас, свідченням позитивної взаємодії Держекспортконтролю з підприємницьким сектором є заходи щодо проведення тематичних Інтернет – конференцій, телефонних «гарячих» ліній та інших фахових консультацій з громадськістю. Спеціалістами Держекспортконтролю роз’яснювались питання, пов’язані з міжнародними передачами контрольованих товарів, адаптації національного законодавства в галузі експортного контролю до відповідних норм і стандартів ЄС, законодавчих новел в галузі державного експортного контролю, попередження правопорушень та відповідальності за такі порушення, функціонування систем внутрішньофірмового експортного контролю тощо.
Доречно підкреслити, що просвітницька робота серед підприємств та наукових установ проводиться на постійній основі та є можливою завдяки конструктивному співробітництву Держекспортконтролю й НТЦ, зокрема в частині організації та проведення навчання персоналу промисловості, семінарів з питань експортного контролю, експертних опитувань та анкетувань.
НТЦ, за дорученням Держекспортконтролю та по узгодженню з митними органами України, забезпечує ознайомлення з положеннями чинного законодавства України, роз’яснює вимоги щодо проведення попередньої ідентифікації товарів, окремі питання з процедур і правил експортного контролю тощо.
Для підвищення рівня обізнаності галузевої промисловості й інших задіяних суб'єктів у цій сфері, Центром розроблено та запроваджено низку навчальних програм, методичних матеріалів й посібників з проблем нерозповсюдження та експортного контролю.
Передусім, це науково-практичний коментар до Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», який видавався у редакціях 2005 та 2015 років, виданий за підтримки Шведської агенції з радіаційної безпеки (SSM).
У виданні для широкої аудиторії користувачів з позиції юристів – науковців у співавторстві з фахівцями Держекспортконтролю роз’яснено й обґрунтовано загальні аспекти та процедури у сфері експортного контролю, які стали більш зрозумілими та забезпечували належний рівень врахування вимог державного експортного контроль у зовнішньоекономічних договорах (контрактах).
У зв’язку з наявністю глобальних подій, пов'язаних зі змінами в національному законодавстві з питань експортного контролю, протидії розповсюдження та використання ЗМЗ, у 2016 році за підтримки SSM опубліковано Посібник з експортного контролю, який охоплює практичні питання для експортерів та містить методичний інструментарій для об’єктивного засвоєння базової інформації з питань міжнародних передач контрольованих товарів.
Загалом, видання посібників з експортного контролю є загальноприйнятою світовою практикою. Так, Канада випустила Посібник з експортного контролю у 2015 році, який був оновлений в серпні 2017 року. Іншим прикладом є Сінгапур, де Посібник про стратегічну торгівельну схему вийшов у вересні 2017 року (попередня версія була видана в листопаді 2016 року).
Важливими з точки зору роз’яснювальної роботи серед промисловості, а саме в частині підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів підприємств України, стали організовані навчальні практикуми (курси) з питань експортного контролю тривалістю 30 годин (1 тиждень) та 60 годин (2 тижні). Запропоновані заняття включали дві частини, зокрема - загальну, присвяченій розгляду та обґрунтуванню правових засад організації експортного контролю, і спеціальну – стосовно функціонування системи експортного контролю України, її практичних аспектів.
Беручи до уваги необхідність ознайомлення вітчизняної промисловості з законодавством іноземних країн, роз’яснення останніх тенденцій й подій у сфері експортного контролю, НТЦ проведено порівняльний аналіз законодавства й вимог систем експортного контролю України та Європейського Союзу (на прикладі Республіки Польща) за міжнародними передачами (експорту, імпорту, тимчасового вивезення, тимчасового ввезення та транзиту) товарів подвійного використання.
Під час заходу доведено інформацію щодо відмінностей в процедурах державного контролю за ТПВ в Україні та Польщі, відзначено актуальність проведення подальшої поглибленої роботи у вивченні національних положень держав - членів ЄС у сфері експортного контролю, винесено на розгляд запитання щодо необхідності внесення змін та доповнень до Закону України від 20.02.2003 № 549.
Для учасників Круглого столу особливо цікавими стали питання щодо практичних складових процесу гармонізації зі стандартами ЄС, поточних нововведень в державах-членах Євроспільноти, експортних процедур програмного забезпечення або технологій за допомогою електронних засобів зв’язку, брокерської діяльності, пов’язаної з товарами подвійного використання, обмежень у використані відкритих та генеральних дозволів тощо.
Зразок порівняльної таблиці
Варто зазначити, що одним з найінформативніших напрямків просвітницької діяльності є організація практикумів, семінарів, конференцій та «круглих столів». Так, завдяки підтримці Держекспортконтролю та за сприяння Шведського інспекторату ядерної енергії (SSM), Федерального офісу економіки та експортного контролю Німеччини (BAFA), Програми з експортного контролю та безпеки кордонів США (EXBS), Аргоннської національної лабораторії Міністерства енергетики США (ANL) Науково-технічним центром на протязі понад 20 років проведено значну кількість таких заходів, в основному зосереджених на питаннях ідентифікації товарів (як для промисловості, так і для представників митних органів України), внутрішньофірмового контролю, інформаційних технологій сфери експортного контролю, запровадження Єдиного списку ТВП в Україні тощо.
В цьому контексті доцільно відзначити комплекс семінарів, який організований за дорученням Держекспортконтролю України та по узгодженню з Державною фіскальною службою України, щодо презентації для представників промисловості та науково-дослідних установ Єдиного списку товарів подвійного використання.
Слухачів поінформовано про останні зміни в законодавстві України у сфері експортного контролю, зокрема щодо прийняття Кабінетом Міністрів України 11 січня 2018 року Постанови № 1 «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання», роз’яснено своєчасність переходу на Єдиний список, переваги його застосування, а також структуру та особливості роботи з ним. Від аудиторії отримано позитивні оцінки стосовно тренінгових занять з практичного засвоєння методики визначення підконтрольності товару та його належності до Єдиного списку.
Інформацію щодо організованих Науково-технічним центром навчальних заходів з презентації Єдиного списку товарів подвійного використання дивись на веб-сайті НТЦ.
Водночас, з метою полегшеного переходу на Єдиний список, його засвоєння, було розроблено додаткову методичну літературу, а саме - Інструкцію з користування Єдиним списком товарів подвійного використання. Враховуючи сучасні підходи та практичні процедури у сфері експортного контролю, які застосовуються в ЄС, у виданні наведено не тільки практичні поради з використання Єдиного списку, а й розгляд підходів європейського співтовариства до перегляду та внесення змін у єдиний список ТПВ.
Користувачами відзначено, що Інструкція сприяє закріпленню навичок в проведенні ідентифікації товарів, містить рекомендації та покроковий механізм визначення сфери використання товару, його призначення, дозволяє здійснити аналіз загальних фізичних та технічних характеристик товарів, визначити алгоритм прийняття рішення щодо належності до товарів, які можуть підлягати державному експортному контролю.
Невід’ємною складовою навчально-просвітницької роботи є підтримка зворотного зв'язку з підприємствами, що здійснюється через анкетування та організацію он-лайн консультацій. Зазначений інструментарій передбачає отримання об’єктивно-значимої інформації навколо поточної діяльності промисловості та сприяє розгляду нагальних питань й проблематики у сфері експортного контролю.
Відповіді респондентів визначають напрями запланованих заходів та дають змогу отримати оцінку виставленим пріоритетам в інформаційній діяльності. Без перебільшення, використання такого механізму має на меті оптимізацію функціонування промислових підприємствами, покращення ефективності провадження господарської діяльності та забезпечує профілактику правопорушень під час здійснення міжнародних передач контрольованих товарів.
Наприклад, на одному із навчальних заходів, присвяченому презентації Єдиного списку товарів подвійного використання, переважною більшість учасників відносно п.3 наведеної нижче анкети (питання – «Які на вашу думку, інформаційні та навчально-роз’яснювальні заходи сприятимуть переходу на Єдиний список») висловлено пропозиції щодо запровадження періодичних семінарів-практикумів та Інтернет – конференцій, публікацій актуальних матеріалів на сайті Держекспортконтролю, НТЦ щодо змін законодавства у сфері експортного контролю, відповідних експертних пояснень щодо процедурних аспектів контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання та військового призначення.
При цьому, особливо наголошено на необхідності відновлення регіональних навчальних семінарів для керівного складу й фахівців промислових підприємств та розробку спеціалізованого веб-ресурсу.
Зразок анкети учасника семінару
Просвітницькою роботою також охоплено навчально-академічне середовище, зокрема студентів вищих навчальних закладів України. З огляду на відсутність достатнього об’єму літератури й сконцентрованого джерела інформації з проблематики експортного контролю, яка б використовувалась студентами для ознайомлення з базовими поняттями й процедурами у галузі експортного контролю, розроблено навчальний курс з експортного контролю (2011 р.) та видано навчальний посібник «Експортний контроль в системі міжнародної безпеки» (2013 р.).
Навчальний курс підготовлений з метою ознайомлення з проблематикою експортного контролю в системі міжнародних відносин, міжнародно-правових механізмів та договірно-правової бази функціонування сучасного міжнародного та національного режимів експортного контролю, засвоєння сутності та змісту режиму експортного контролю як одного з важливих напрямків зміцнення міжнародної та національної безпеки, а також зовнішньополітичної діяльності країни, набуття навичок роботи в сфері експортного контролю у вітчизняних відомствах та міжнародних організаціях.
З вересня 2011 року цей курс запроваджено в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Він став складовою магістерської освітньо-професійної програми підготовки фахівців зі спеціальності “міжнародні відносини”.
Окрім цього, у квітні 2019 року на кафедрі підприємництва економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка презентовано нову навчальну дисципліну «Експортний контроль за товарами подвійного використання та військового призначення», яка планується до введення як складова міжфакультетської освітньої програми «Економічна безпека підприємництва» також для магістерського освітнього рівня.
Інформація щодо презентації нової магістерської освітньої програми «економічна безпека підприємництва» наведена на інформаційному сайті факультету.
Зазначена програма була створена за сприяння Європейської Комісії, за участю основних організаційних й навчально-наукових структурних підрозділів КНУ імені Тараса Шевченка та Українського науково-технологічного центру. ЇЇ метою є підготовка фахівців з економічної безпеки та набуття ними теоретичних знань в сфері підприємництва, торгівлі, біржовій справі, засвоєння практичних навичок ведення господарської діяльності, застосування правил та процедур експортного контролю за товарами і технологіями подвійного використання.
Об’єктивний розгляд теми просвітницької діяльності також потребує визначення пріоритетів на майбутнє, які формуватимуть запити щодо розробки й впровадження напрямів просвітницької діяльності серед промисловості та інших суб’єктів, що мають відношення до сфери експортного контролю України.
З огляду на зазначене, важливим питанням залишається необхідність зосередження зусиль на доведенні неупередженої, актуальної інформації, яка б не тільки слугувала теоретичним підґрунтям для діяльності підприємницького та наукового секторів, а й сприяла зниженню адміністративних бар’єрів для розвитку підприємництва, зменшення втручання контролюючих органів у господарську діяльність, впровадженню інвестиційних проектів в пріоритетних сферах діяльності.
Одним із таких способів, який би містив відповідний контент, вбачається в розробці і запуску оновленого веб-сайту Держекспортконтролю, який сприятиме прозорості та покращенню інформування громадськості про діяльність Служби, невідкладному реагуванні на швидкі зміни у безпековому, економічному і технологічному середовищах та загалом впровадженню електронного врядування в Україні.
Зокрема, за допомогою інформаційного ресурсу планується забезпечити рівні умови доступу суб’єктів підприємництва до об’єктивної інформації у галузі експортного контролю, здійснення обміну даними щодо необхідних для українських суб’єктів процедур міжнародних передач контрольованих товарів, участі у підготовці рішень та проектів регуляторних актів шляхом їх обговорення, проведення цільових нарад, консультацій, круглих столів тощо.
Крім цього, нагальним залишається питання навколо створення спеціалізованого сайту, присвяченого тематиці нерозповсюдження ЗМЗ та експортного контролю. Потреба запуску такого веб-сайту полягає у необхідності доведенні до широкого кола споживачів надійної інформації стосовно актуальних проблем нерозповсюдження ЗМЗ, протидії тероризму, питань фізичної ядерної безпеки, а також проблем експортного контролю. Серед іншого, ресурс слугуватиме прийняттю рішень експертів державних органів, дослідних установ та центрів, формування спільної думки та позиції стосовно існуючих у цій сфері проблем з точки зору національних інтересів та підвищення участі представників громадянського суспільства у формуванні державної політики у сфері експортного контролю загалом.