7.3. Індивідуальна відповідальність (кримінальна, адміністративна)
Примітка
Стаття 333 Кримінального кодексу України. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю:
1. Порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю,
- карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Те саме діяння, вчинене повторно або організованою групою,
- карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Серед правників немає одностайності у питанні диспозиції статті 333 Кримінального кодексу України, зокрема щодо надмірної криміналізації діянь, визначених злочинами відповідно до вказаної статті, а також з приводу перекликання норм цієї статті із нормами статей 188-17 та 212-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказане обумовлюється тим, що такі коментатори повністю ототожнюють диспозицію статті 333 Кримінального кодексу України із переліком діянь, визначених, відповідно до статті 24 Закону України, порушенням вимог законодавства в галузі державного експортного контролю. Таке ототожнення є безпідставним, оскільки порядок здійснення міжнародних передач товарів дійсно регламентується законодавством в галузі експортного контролю, проте не вичерпує собою усіх правовідносин, що регулюються таким законодавством.
Повернімось до диспозиції статті 333, зокрема, для остаточного визначення її змісту необхідно також з’ясувати, що таке товари, які підлягають державному експортному контролю, а також який порядок здійснення їх міжнародних передач, та яким правовим актом він встановлений.
Визначення товарів наведено у статті 1 Закону – товари військового призначення та подвійного використання та статті 10. Порядок здійснення міжнародних передач таких товарів визначено пунктом 3 Порядку державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року № 1807, а також пунктами 3, 12 Порядку державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 року № 86.
Обидва нормативних акти встановлюють, що міжнародні передачі товарів може здійснюватись суб’єктом за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю. Таким чином, диспозиція статті 333 Кримінального кодексу України не може відносити до злочинів діяння, які безпосередньо не пов’язані із експортом, імпортом, тимчасовим ввезенням чи вивезенням товарів, їх транзитом чи передачами за межами України.
На користь наведеного вище свідчить зміст законодавчо визначеної диспозиції, якою визначаються діяння, віднесені до адміністративних правопорушень, та за які встановлено адміністративну відповідальність, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такі правопорушення визначено двома статтями кодексу – 212-4 та 188-17
Стаття 212-4. Кодексу України про адміністративні правопорушення. Порушення законодавства в галузі державного експортного контролю:
Порушення законодавства в галузі державного експортного контролю, а саме:
1) проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення експорту товарів військового призначення, а також товарів подвійного використання, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго, без отримання відповідного позитивного висновку Держекспортконтролю;
2) неподання або несвоєчасне подання Держекспортконтролю звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також про фактично здійснені міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання на підставі отриманих дозволів чи висновків, а також про використання цих товарів у заявлених цілях;
3) навмисне знищення документів, пов'язаних з укладанням чи виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, до закінчення строку їх зберігання, передбаченого законом, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 188-17. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
Невиконання законних вимог посадових осіб Держекспортконтролю щодо усунення порушень законодавства в галузі державного експортного контролю або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, на відміну від диспозиції статті 333 Кримінального кодексу України, жодна з диспозицій, якою визначено адміністративні правопорушення в галузі державного експортного контролю, безпосередньо не стосується здійснення міжнародних передач товарів, а лише тих дій, які ускладнюють чи унеможливлюють здійснення контролю за такими передачами у визначеному законодавством порядку, тобто – посягають на встановлений та охоронюваний державою порядок державного управління у цій галузі.
Стаття 9. Кодексу України про адміністративні правопорушення. Поняття адміністративного правопорушення
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Таким чином, суб’єктами кримінальної та адміністративної відповідальності можуть бути окремі фізичні особи (фізичні особи – підприємці та особи, які не мають такого статусу – громадяни, особи без громадянства та іноземці), а також посадові особи, тобто – особи, які відповідно до займаної посади виконують певні організаційно розпорядчі чи виконавчі функції (посадові особи органів державної влади чи місцевого самоврядування, керівники та особи, відповідальні за здійснення заходів державного експортного контролю підприємств, установ та організацій). Необхідно відзначити, що заходи з притягнення до індивідуальної (адміністративної чи кримінальної) відповідальності можуть і повинні здійснюватись разом із притягненням колективних суб’єктів до адміністративно-господарської відповідальності – оскільки суб’єкти притягнення до відповідальності у цих випадках різні.
Проведення розслідувань злочинів, пов’язаних із порушенням встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю (стаття 333 Кримінального кодексу України) віднесено до виключної компетенції Служби безпеки України. Притягнення до відповідальності за такі злочини здійснюється судом. Порядок проведення таких розслідувань та притягнення до відповідальності визначений Кримінально-процесуальним кодексом України.
Складення протоколів про адміністративні правопорушення за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, віднесено до компетенції Держекспортконтролю. Притягнення до відповідальності за такі правопорушення здійснюється судом, для чого складений протокол, разом із доказами правопорушення, надсилається до суду. Порядок проведення таких розслідувань та притягнення до відповідальності визначений Кодексом України про адміністративні правопорушення та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в галузі державного експортного контролю, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 27.01.2014 № 74. Цим наказом затверджено також форму відповідного протоколу.
Строки притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення і становлять 3 місяці з моменту вчинення правопорушення, а у випадку триваючого правопорушення – 3 місяці з моменту його виявлення.