1.1.4. Вассенаарська домовленість (ВД)
(розпочала свою роботу у 1996 році)
У звʼязку із закінченням «холодної війни» члени колишнього Координаційного комітету з багатостороннього контролю за експортом озброєння та військових технологій (КОКОМ), діяльність якого була зфокусована на торгівлі із соціалістичними країнами, дійшли висновку, що згаданий механізм вже не відповідає умовам, що склалися, і вирішили створити більш глобальну систему експортного контролю за розповсюдженням звичайних озброєнь, товарів і технологій подвійного використання.
Тому, після скасування КОКОМ, 17 країн, які були його учасниками, разом із іншими країнами-виробниками та експортерами озброєнь у 1995 р. досягли домовленостей щодо створення нового режиму – Вассенаарської домовленості (ВД), неформального обʼєднання, метою якого було визначено проведення такої узгодженої політики в експортній сфері, яка би сприяла регіональній та міжнародній безпеці та стабільності шляхом підвищення прозорості і посилення відповідальності у передачах звичайних озброєнь та товарів і технологій подвійного використання, запобігаючи таким чином дестабілізуючим накопиченням (озброєнь).
У подальшому основну ціль ВД було розширено шляхом включення важливого завдання - запобігання потраплянню контрольованих режимом особливо небезпечних систем озброєння і технологій подвійного використання до рук терористів.
Загалом, до числа членів-засновків режиму увійшло 33 країни, які взяли участь у першому пленарному засіданні ВД, що відбулося у Відні (Австрія) у період з 11 по 12 липня 1996 року. Після того, як 8 грудня 2017 року, до складу ВД було прийнято Індію, група налічує 42 держави-учасниці.
Діяльність ВД доповнює інші режими експортного контролю, які спрямовані на запобігання розповсюдженню ЗМЗ (див. Рис. 1 нижче).
Рис.1 див.: Веб-сайт ВД: https://www.wassenaar.org/about-us
Держави-учасниці ВД погодилися застосовувати експортний контроль до всіх звичайних видів зброї та чутливих товарів і технологій подвійного використання з метою запобігання несанкціонованим передачам або подальшим передачам (re-transfers) таких товарів у випадках, коли у держав-членів режиму існує серйозне занепокоєння стосовно ситуації, що склалася у певному регіоні, або стосовно поведінки уряду певної країни, щоб мінімізувати можливості для «потенційного дестабілізуючого накопичення звичайної зброї».
ВД не спрямована проти жодної держави або жодної групи держав і не перешкоджає праву будь-якої держави у законний спосіб закупляти засоби самооборони, відповідно до статті 51 Статуту ООН.
ВД не має безпосередньо повʼязаного з нею міжнародного договору. Разом з тим, у спільній декларації держави-учасниці ВД підтримали ухвалення у 2013 році Договору про торгівлю озброєннями (ДТО), підкресливши, що цілі ДТО збігаються із цілями ВД, включаючи сприяння прозорості та більшій відповідальності при передачах звичайних озброєнь, задля запобігання дестабілізуючому їх накопиченню.
У рамках діяльності режиму ВД було розроблено великий пакет документів, включаючи регулярно оновлювані контрольні списки, у т.ч. Список товарів і технологій подвійного використання та Список озброєнь (List of Dual-Use Goods and Technologies and Munitions List), більш ніж 20 настанов із запровадження найкращої практики та різних аспектів експортного контролю товарів подвійного використання та озброєнь.
У рамках функціонування міжнародного режиму ВД проводяться різноманітні інформаційно-просвітницькі заходи, спрямовані на поширення застосування стандартів ВД та сприяння підвищенню ефективності національних систем експортного контролю, включаючи брифінги після щорічних пленарних засідань, розширені технічні брифінги щодо внесення змін у контрольні списки, проблем ліцензування та правопримусової діяльності, семінари, робочі зустрічі для зацікавлених сторін тощо.